Взагалі духовна культура це складова культури, що охоплює філософію та мистецтво. Але у більш широкому розумінні духовна культура це сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. Духовна культура це сукупність нематеріальних цінностей людини (норми, правила, закони, духовні цінності, церемонії, ритуали, символи, міфи, мова, знання, звичаї), а будь-який елемент нематеріальної культури потребує посередника, наприклад книга або якийсь інший витвір мистецтва. Вона включає в себе інтелектуальну та естетичну діяльність людини.
Духовна культура є дійсно творцем, тому що вона є засобом духовного самовираження людини. І крім того її можна назвати творцем самої людини, оскільки культура це мислення, а мислення це те що відрізняє людину від тварини. Духовна культура включає в себе відтворення індивідуальної і суспільної свідомості, народну художню культуру, мистецтво як професійний вид художньої творчості, естетичну культуру, культуру наукового життя, культуру утворення, культуру виховання, культуру волі совісті, культуру морально-духовного життя, інформаційну культуру.
Духовну культуру можна сміливо називати творцем. Крім того вона є домінантною ланкою культури взагалі. Доказом цього можуть слугувати такі форми духовної культури:релігія, мистецтво, філософія, наука.
Духовна культура є дійсно творцем, тому що вона є засобом духовного самовираження людини. І крім того її можна назвати творцем самої людини, оскільки культура це мислення, а мислення це те що відрізняє людину від тварини. Духовна культура включає в себе відтворення індивідуальної і суспільної свідомості, народну художню культуру, мистецтво як професійний вид художньої творчості, естетичну культуру, культуру наукового життя, культуру утворення, культуру виховання, культуру волі совісті, культуру морально-духовного життя, інформаційну культуру.
Духовну культуру можна сміливо називати творцем. Крім того вона є домінантною ланкою культури взагалі. Доказом цього можуть слугувати такі форми духовної культури:релігія, мистецтво, філософія, наука.
1 коментар:
Мені дуже сподобалась стаття Віталія. Вона насичена яскравими філософськими елементами, публіцистичністю і відвертістю слова. Але у мене є деякі суттєві доповнення. Якщо розглядати питання "Духовної культури як творця", то на мою думку, це потрібно розглядати з двох боків: культура як творець людини, про що говорив Віталій і людина як творець культури. Але дати точну відповідь на це питання дуже важко, тому що вплив культури на людину кожного дня змінюється. Вплив духовної культури на особистість в кожному періоді був різний.
Віталій говорить, що культуру можна розглядати, передусім, як феномен духовного порядку, як наслідок і прояв творчої діяльності в галузі науки, мистецтва, релігії. Але в наш час культура, як і в добу Просвітництва протиставляє зіпсованості та моральній розбещеності “культурних” європейських націй простору і чистоту нравів народів, які знаходяться на патріархальній стадії розвитку, але це не варто трактувати як заклик до повернення назад, швидше це заклик до того, щоб, виходячи із знання певних переваг минулого від сучасності, знайти шлях для виправлення людини.
Засновник німецької класичної філософії І.Кант вважав, що культура базується не тільки на розумі, а й на сфері моральності. У його розумінні культура – це здатність індивіда піднятися від тваринного, природного до морального існування, при якому людина дістає можливість діяти вільно, заради мети, яку вона сама ставить перед собою відповідно до вимог морального обов’язку.
Шіллер вважав, що завдання культури полягає у розвитку і гармонійному примиренні фізичної і моральної природи людини, чуттєвого і розумного. Відновити цілістність людини, визволити світ від властивих йому суперечностей, здійснивши тим самим головне завдання культури, може лише мистетцтво.
Роль особи у творенні культури полягає відтак у здатності мислити не так, як інші, “плисти проти течії”. Всім здавалося, що паралельні прямі не перетинаються, але Лобачевський створив свою теорію “Неевклідову геометрію”, де паралельні прямі завжди перетинаються. Теорія відносності Енштейна у своєму роді теж перевернула світ.
Мірою творчої особистості є талант, коли вдача приходить не з зовні, як подарунок фортуни, а з середини, як подарунок душі. Талант – то цілий комплекс творчих здібностей людини, особливе поєднання інтелектуальних, емоційних і вольових якостей, яке дає змогу творити у певній сфері життєдіяльності. До таланту належать “як загальні” здібності (розумові, почуттєві, естетичні), так і часткові, спеціальні (математичні, музичні, конструкторські, тощо). Талановита людина відрізняється знанням своєї справи, високою майстерністю її виконання. Найвища ступінь обдарування, особиста репрезентація здібностей усього людства складає сутність геніальності.
Видатні творці культури з’являються у будь-які часи і у всіх народів. Кажна сфера та духовного виробництва потребує таланту, творчої ініціативи. Багато технічних, архітектурних, художніх, пам’яток культури створено невідомими нам майстрами, щирими предстваниками народу. Неможливо уявити історію української культури без імен Г.Сковороди, Т.Шевченка, Л.Українки, М.Грушевського, І.Франка, М.Лисенка, І.Гулака-Артемовського, І.Яблонської, О.Довженка. Тому я вважаю, що не тільки духовна культура є творцем особистості, а і особистість є творцем духовної культури
Це моя думка.
Дописати коментар